Жувальна гумка.Чи корисна вона?

Жува́льна ґу́мка (жу́йка; англ. Chewing gum) — кондитерський виріб у вигляді мякої неїстівної нерозчинної еластичної основи, призначеної для жування не ковтаючи, із різних смакових та ароматичних добавок. Люди використовували жувальні гумки протягом принаймні 3000 років. Сучасна жувальна ґумка спочатку виготовлялась із чікла - природного латексу. З 1960-их років жувальна основа гумки була замінена на бутадієн-синтетичний, який дешевший у виробництві. Перша жувальна ґумка без цукру - «Leaf» - була створена в Фінляндії (фірма «Хухтамякі») за нею послідував Dirol данської фірми "Dandy" і "Orbit" від "Wrigleys".

Правила використовування жувальної гумки:

- 2-4 разове по 5хв. напротязі дня;

- після їжі;

- вживання жувальної гумки з цукрозамінниками та фтором;

- поєднання з гігієною та раціональним харчуванням;

ІСТОРІЯ

Передісторія 
Прообрази сучасної жувальної гумки можна знайти в будь-якій частині світу. Найдавніший з них, знайдений в Юлі-Ій (Фінляндія), датується п'ятитисячолітньої давністю (період неоліту).
Відомо, що ще стародавні греки жували смолу мастичного дерева для освіження дихання і очищення зубів від залишків їжі. Для цього також використовувався бджолиний віск.
Племена Майя використовували жувальну гумку застиглий сік гевеї - каучук. На півночі Америки індіанці жували смолу хвойних дерев, яку випарювали на вогнищі.
У Сибіру застосовувалася так звана сибірська смолка, якою не тільки чистили зуби, але і зміцнювали ясна, а також лікували різні хвороби. У Сибіру жують засохлу смолу модрини (збирають тверді натікання на стовбурах і просто пережовують в роті кришаться шматочки, які за консистенцією набувають властивостей жувальної гумки), в деяких місцях звану сіркою. Смолу модрини (тверду) можна перетоплювати на водяній бані, тоді виходить готовий продукт - сірка. Можна жувати соснову смолу, коли вона довго перебуває у воді при сплаві деревини (натікання, що залишилися від підсочування при зборі смоли, набувають консистенцію пластиліну) і при пережовуванні виходить біла, схожа на жувальну гумку маса.
У башкир також був свій аналог жувальної гумки, спеціальним чином виготовляється з берести і смоли хвойних дерев. Застосовувався як засіб народної медицини для зміцнення зубів і ясен.
В Індії і Південно-Східної Азії прототипом сучасної жувальної гумки стала суміш листя перцевого бетеля, насіння арекової пальми і вапна. Даний склад не тільки дезинфікував порожнину рота, але і вважався афродизіаком. У деяких азіатських країнах його жують досі.
У Європі перші передумови до вживання жувальної гумки з'явилися в XVI столітті, коли мореплавці завезли з Вест-Індії тютюн. Поступово звичка поширилася і далі, на Сполучені Штати.
Це тривало протягом трьохсот років, оскільки всі спроби замінити жувальний тютюн на віск, парафін або інші речовини не увінчалися успіхом.
Перша в світі фабрика з виробництва жувальної гумки була Заснована в місті Бангор (штат Мен, США). З цього моменту історія жувальної гумки розвивається зі стрімкою швидкістю. До цього часу виробництво жувальної гумки не було самостійної індустрією, а сама жувальна гумка була комерційно поширюваної частиною ширвжитку. Завдяки конвеєрному виробництву жувальна гумка перетворилася в товар, а мода на жування гумки поширилася з Америки по всьому світу.
 

Перші досліди
1848 рік. Джон Кертіс налагоджує промислове виробництво жувальної гумки. На його фабриці всього чотири котла. В одному з хвойної смоли випарювали домішки, в інших готувалася маса для виробів з додаванням легких ароматизаторів. Перші жувальні гумки носили назви «Біла гора», «Вершки з цукром» і «Лакрічнік Лулу». 
1850-ті роки. Виробництво розширюється. Кертісу тепер допомагає брат. Жувальна гумка розрізається на кубики. З'являється перша обгортка з паперу. Жувальну гумку продають по центу за дві штуки.
Організована братами компанія Curtis Chewing Gum Company будує нову фабрику в Портленді. На виробництво наймається більше 200 чоловік. Розширюється асортимент продукції. З'являються жувальні гумки «Чотири в руки», «Американський прапор», «Сосновий магістраль», «Сосна янкі» та ін.
1860-і роки. Продукція братів Кертіс так і не вийшла за межі штату Мен. Непоказовий зовнішній вигляд і погана очистка (в жувальній гумці траплялися навіть соснові голки) відлякували покупців. Початок Громадянської війни і зовсім змусило згорнути виробництво.
1869 рік. Відомий нью-йоркський фотограф Томас Адамс закуповує велику партію каучуку у мексиканського генерала Антоніо де Санта-Анна. Після невдалих експериментів по вулканізації, в кустарних умовах він виробляє жувальну гумку на зразок мексиканської жуйка. Жувальна гумка загортається в яскраві різнокольорові фантики і продається в декількох магазинах.
 

Запатентована жувальна гумка 
5 червня 1869 дантист з штату Огайо отримує перший патент на жувальну гумку. 
1870-і роки. Томас Адамс будує фабрику з виробництва жувальної гумки. Продажі піднімаються до 100 тисяч штук на рік. З'являється перша жувальна гумка зі смаком лакриці, що має свою назву - Black Jack.
1871 рік. Томас Адамс отримує перший патент на верстат для промислового виробництва жувальної гумки. «Нью-Йоркська жувальна гумка Адамса» продається по 5 центів за штуку (долар за коробку). Багатьом аптекарям Адамс роздає перші партії безкоштовно за умови, що вони виставлять зразки в своїх вітринах.
1879 рік. Джон Колган, аптекар з Луїсвілля (США), замість замовлених ста фунтів каучуку по помилці поставщика отримує 1500 фунтів (понад 680 кг). Щоб переробити партію речовини, він засновує компанію з Colgans Taffy Tofu chewing gum.
1880-і роки. Вільям Дж. Уайт, відомий також під ім'ям П. Т. Барнум створює жувальну гумку «Юкатан», змішавши каучук з кукурудзяним сиропом і додавши перцеву м'яту.
Джон Колган вперше додає ароматизатори і цукор до його з'єднання з гумовою масою. Це дозволяє готової жувальній гумці набагато довше зберігати смак і аромат. Патент на винахід згодом був викуплений Вільямом Ріглі, засновником компанії Wrigley.
Популяризуючи жувальну гумку серед дівчат, підприємець Джонатан Прімлі створює марку Kiss me!
1888 рік. На фабриці Адамса винаходиться жувальна гумка з фруктовим смаком «Тутті-Фрутті», яка набуває надзвичайної популярності в Америці. Компанія Adams Tutti-Frutti встановлює перші в історії автомати з продажу жувальних гумок на залізничних станціях Нью-Йорка.
1891 рік. На ринок виходить новий гравець - компанія Wrigley, якій вдається в стислі терміни потіснити фабрику Адамса. Вільям Ріглі, виробник мила, зауважує, що американці вважають за краще не його основний продукт, а жувальні гумки Lotta і Vassar, які пропонувалися «в доважок». Винахідливий підприємець швидко переорієнтує виробництво.
1893 рік. На фабриці Ріглі починають випускати м'ятну жувальну гумку М'ята і фруктову Juicy Fruit.
1898 рік. Доктор Едвард Биман додає в жувальну гумку порошок пепсину і продає її як препарат, що допомагає травленню.
1899 року. Менеджер однієї з аптек Нью-Йорка, Френклін В. Каннінг, вперше представляє на ринку спеціальну жувальну гумку, яка, за словами реклами, «запобігає руйнуванню зубів і освіжає подих». Вона отримує назву Dentyn. Її відмінною рисою є унікальний рожевий колір.
В результаті злиття компаній Adams Gum (Т. Адамс мл.), Юкатан Gum (У. Уайт), Gum Бімен (в Е. Биман), Kiss-Me Gum (Дж. Прімпі) і ST (Бріттен С. Бріттен) з'являється компанія American Chicle.
1900-і роки. Підприємець Генрі Флиер починає постачати на ринок жувальної гумки весь каучук зі своїх плантацій.
1906 рік. Френк Флиер, брат Генрі Флієра, випускає жувальну гумку Blibber-Blabber, яка виходить занадто липкою і не знаходить популярності у споживачів.
Вільям Ріглі стає справжнім новатором на ринку жувальної гумки. Він змінює традиційну форму жувальної гумки, розділивши традиційні брусочки на п'ять окремих пластинок. Пластинки загортаються в вощенний папір, щоб вони не прилипали один до одного. Реклама його продукції з'являється на бортах трамваїв і омнібусів. Дівчата-промоутери безкоштовно роздають жувальну гумку на вулицях мегаполісів. 
1910 рік. Компанія Wrigley будує перший завод за межами штатів, в Канаді.
1911 рік. За допомогою жувальної гумки команда Королівських військово-повітряних сил Великобританії запобігає аварії літака, заклеївши дірку в водяній сорочці двигуна.
1914 рік. Компанія Wrigley випускає торгову марку Wrigley Doublemint.
Компанія American Chicle викуповує завод по переробці каучуку.
1915 рік. Компанія Wrigley будує завод в Австралії. Для популяризації жувальної гумки серед дітей випускається книжка «Матінка гуска» з віршами і барвистими ілюстраціями. У рекламних цілях розсилаються пластинки жувальної гумки всім ньюйоркцам, прізвища яких значаться в міському телефонному довіднику. Пізніше пластинку жувальної гумки стали видавати кожному іммігранту, в'їжджаючи в США через Елліс-Айленд. Так жувальна гумка Вільяма Ріглі стала символом Америки. 
1916 рік. Компанія American Chicle поглинає компанію Ф. Каннінга Dentyn.
1920-ті роки. В Америці вводиться сухий закон. У багатьох підпільних барах відвідувачам продають жувальну гумку спеціального сорту «подвійна м'ята».
Закладається будівництво нової окремої будівлі для компанії Wrigley в Чикаго.
1923 рік. Акції компанії Wrigley з'явилися на Західній фондовій біржі.
1927 рік. На ринок виходять марки Dulce і P.K. Обидві проіснували аж до 1975 року.
В цьому ж році на ринку з'являється компанія Dandy.
Побудована фабрика Wrigley в Англії.
Компанія Kent Зареєстрована Gida A.S., яка почала свою діяльність лише з 1960 року.

Склад
Сучасна жувальна гумка складається в першу чергу з жувальної основи (переважно синтетичні полімери), в яку іноді додають компоненти, що отримуються з соку дерева Саподілла або з живиці хвойних дерев. Гумка також містить смакові добавки, ароматизатори, консерванти та інші харчові добавки.
У сучасному суспільстві зріс інтерес до застосування жувальних гумок, як засобів, що володіють властивостями, що дезодорують і лікувально-профілактичною ефективністю. У зв'язку з цим за останні 15-20 років в таких країнах, як США, Великобританія, Данія, Німеччина, Японія, Франція збільшився випуск медичних жувальних гумок, що містять біологічно активні добавки: ремінералізуючі компоненти, вітаміни, ферменти, відбілювачі, поверхнево-активні речовини ,екстракти лікарських рослин.

Чи корисна жувальна гумка?

При жуванні посилюється слиновиділення, що сприяє ремінералізації і очищенню зубів, жувальні м'язи отримують рівномірне та збалансоване навантаження в силу пластичних і фізико-механічних властивостей самої жувальної гумки; масаж ясен в деякій мірі є профілактикою пародонтозу.

Жувальна ґумка, як і зубні пасти, зубні порошки, зубні еліксири, зубні щітки і зубочитки, є гігієнічним засобом для очищення зубів.З її допомогою зуби очищаються під час жування.Жувальну гумку можна використовувати не лише як гігієнічний засіб, а й як ефективний і лікувальний засіб проти деяких хвороб зубів, вводячи в склад гумки спеціальні добавки: мікроелементи (наприклад, фтор), фосфати (фосфати кальцію).

З допомогою жувальної гумки можна попередити карієс.